Гермаківський дендропарк (огляд)

Гермакі́вський дендропарк — 56 гектарів декоратино-паркового ландшафту, яким присвоєно статус — дендрологічних парк загальнодержавного значення в Україні. Він розташований на півдні Тернопілля, у межах Борщівського району, при північній частині села Гермаківка. Заснований відомим лісівником-практиком — Миколою Денекою і підпорядкований та експлуатується Чортківським лісгоспом.

На п’ятдесяти шести гектарах розкинулися зелені масиви дендрарію, в якому зібрано понад дві тисячі видів і форм деревних і чагарникових порід екзотів, розбито площу на секції та ділянки, оформлено і впорядковано алеї, створено групи дерев, закладено розарій, розбито квітники.

Віхи (хронологія дендропарку)

1936 рік — закладка декоративної алеї та паркової зони в маєтку графа Блюхера де Вальштадта (відомого своїми ініціативами господарювання довкола Дністра, зокрема ініціатора судноплавства по головній водній артерії Галичини)
1944-1950 роки — післявоєнна руйнація маєтку графа і запустіння його парку.
1950-1956 роки — поява в Гермаківці лісівника-ентузіаста Миколи Денеки і його наміри-кроки із відродження лісових фондів та парку.
1956-1957 роки — з весни 1956 року почалася закладка дендропарку на площі 1,7 гектари.
1958-1959 роки — Микола Денека уже висадив 5 гектарів насаджень та почав формувати паркову структуру.
1960-1961 роки — площа дендропарку розширилися до 8,25 гектарів
1962 рік —один з найплідніших періодів, за цей рік дендропарк розрісся до 25 гектарів. Восени було облаштовано 2 гектари лісорозсадника й шкільного відділення та оранжерею на 72 метри квадратних - завдяки яким можна було уже розвивати посівний фонд парку.  Було розбито парк на 76 секцій і сформовані алеї (їх напрямки та назви), закладені водозабірники та три великі водні басейни. А поруч розсадника постала декоративна альтанка.
1963-1973 роки — парк продовжували розвивати та збільшувати, Денека добився його збільшення до 56 гектарів, які він за 10 років освоїв. Тепер ця площа, в 94 секції, мала вид справжнього дендропарку: зі сформованими парковими формами, усталеною видовою колекцією рослин, адміністративно-господарськими будівлями та додатковими експлуатаційними спорудами та комунікаціями. Доглянуті алеї та клумби, великий розарій та лісорозсадник вміщували до 1028 видів дерев та чагарників.
 1972 рік —Рада Міністрів УРСР прийняла постанову за якою Гермаківський дендропарк отримав статус парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва республіканського значення., а його засновник, Микола Денека, звання заслуженого лісівника України.
1974-1990 роки — працівники дендропарку продовжили облаштовувати його, почалася кропітка селекційна та наукова праця. На базі Гермаківського дендропарку почалися проводити секційні семінари та лісодослідження. Набула маштабів робота із інтродукції та акліматизації деревних рослин.
1983 рік —22 червня Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 511 "Про класифікацію і мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду Української РСР" за якою Гермаківський дендропарк отримав статус дендрологічного парку республіканського значення. Тим самим була високо оцінена сподвижницька праця Миколи Денеки та працівників парку.
1992 рік — 12 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттяв Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в якому Гермаківський дендропарк, площею 56 гектарів, затверджений як  об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
2000 роки — На зорі становлення української державності дендропарк та парковий ландшафт частково занепали, лише з 2000 років працівники парку, лісники Чортківського лісгоспу та гермаківці ентузіасти почали відроджувати свою унікальну місцину, яка стає, поволі, туристичною принадою та окрасою краю. Наразі, дендропарк Гермаківський перебуває на балансі державного підприємства "Чортківське лісове господарство"

Детальнішу інформацію читайте в статті Історія Гермаківського дендропарку.

Дендрофлора

Уже в перші роки становлення  Гермаківського дендропарку там було висаджено близько 10 000 дерев, чагарників та росли 180 видів та форм. Більшість їх висаджували біогрупами 5-15 штук, а декотрі 50-100 і таким чином створювали аллюзію видового різнобарв'я, та давали можливість рослинам природного розмноження та поширення.

Наразі, в дендропарку представлені 248 видів і 75 деревовидних форм, з них 7 гібридних.дерев, кущів тта ліан. Нині на його території росте понад 1500 різноманітних порід дерев та чагарників. Основну частину колекції становлять хвойні породи, представлені 200 видами, з них понад 20 видів і форм ялини, 34 — сосни, 32 — туї, кілька видів тсуги, кипарисовика, секвойї. Росте тут сосна італійська, ялиця іспанська, тюльпанове дерево, пірамідальний кипарис, голубий каліфорнійський кипарис, псевдотсуга зелена, тис, бархат японський та багато інших небачених раніше на Поділлі рослин.

На території дендропарку можна натрапити і на унікальні рослини, занесені до природоохоронної Червоної Книги України: ясен білоцвітий, модрина польська, сосна кедрова європейська, сосна Станкевича, дуб австрійський, жостір фарбувальний, верба туполиста, коркичка периста, бузок східнокарпатський, тис ягідний.

Споруди та паркові форми

Діяльність Гермаківського дендропарку підтримується старанням його персоналу та завдяки функціонуванню на його території численних господарських та обслуговуючих споруд., які, за задумом його упорядників, не мали затіняти саме деревовидні і паркові форми (тобто не виділялися). Частина з тих споруд дійшла і посьогоднішній день, а інша частина занепала.

З тих споруд, що є на сьогодні, виділяється адміністративна будівля, вхідна залізна арка до парку і поруч неї, зліва, відпочинкове кафе "Лісова пісня", декоративна альтанка, меморіальна дошка на честь Миколи Денеки, екзотичний мурований вхід до хвойних дільниць парку, розсадник та інші господарські споруди.

Додаткова література

Книжки:
* Денека М. Г. «Гермаківський дендропарк». — Львів: «Каменяр», 1982. — 32 с.: фотогр.;
* Денека М. Г. «Дендропарк Гермаківського лісництва». — К.: «Урожай», 1971. — 134 с.;
Публікації:
* Денека М. «Ліс, любов моя: (Гермаківський дендропарк)» // «Надзбручанська правда». — 1981. — 17 верес.;
* Добровольський М. «Мандрівка в зелене царство» // «Літ. Україна». — 1971. — 17 верес.;
* Єлагін І. «Рукотворні лісові дива: (Гермаківський дендропарк)» // «Свобода». — 2003. — 8 лип., фотогр.;
* Колодрубський В. «Новосели з усіх континентів: (Про створення дендропарку в с. Гермаківці)»// «Вільне життя». — 1980. — 6 груд. — (Природа і ми).;
* Костів-Гуска Г. «Шелестять дерева дендропарку »// «Свобода». — 1999. — 25 верес.;
* Маценко Г. «Які вони, дерева України: (Дуби Гермаківського лісництва)»// «Магістраль». — 1997. — № 42 – 43. — С. 11.;
* Сінкевич Б. «Найкращі ялинки: (У дендропарку с. Гермаківки)» // «Рад. Україна». — 1982. — 1 січ.;
* Сінкевич Б. «Рукотворна краса: (Гермаківського дендропарку)»// «Рад. Україна». — 1981. — 24 черв.;
* Степовий П. «Майстерня: природа: (Про створення в с.Гермаківці лісового дендрарію)»// «Вільне життя. — 1965. — 11 серп.;
* Чайковський М. «Справжнє диво: (Гермаківський дендропарк)» // «Ровесник». — 1981. — 16 трав.;
* Татарський С. «Жив і творив для століть»: (М. Г. Денека — засн. Гермаківського дендропарку) // «Надзбручанська правда». — 1989. — 27 квіт.;
* Хрієнко М. «Дендропарк Денеки» // «Наука і суспільство». — 1984. — № 10. — С. 51.;
* Дудар О. «Денека Микола Григорович» (25.11.1914, с. Яблунів, нині Гусятин. р-ну — 25.10.1985, с. Гермаківка, Борщів. р-ну) — лісничий // ТЕС. — Тернопіль, 2004. — Т. 1. А – Й. — С. 476.;
* Одноралов В. С. «Гермаківський дендропарк» // «Географічна енциклопедія України». — К., 1989. — Т. 1. — С. 260 – 261.;
* П’ятківський І. «Гермаківський дендропарк» // ТЕС. — Тернопіль, 2004. — Т. 1. А – Й. — С. 350.

 Додаткові веб-ресурси

*  Гермаківський дендропарк (стаття української Вікіпедії):
*  До 100-річчя від дня народження заслуженого лісівника України, засновника Гермаківського дендропарку Миколи Денеки відбудуться святкові заходи;
*  Унікальні перлини природи Тернопільщини (довідник):
*  Гермаківський дендропарк (розповідь і світлини про парк та село Гермаківку).